Шановні батьки !

Максимально сприяйте повноцінному розвиткові творчого дарування вашої дитини!Для цього дотримуйтеся таких правил взаємин з дитиною в родині:

1.Будьте поблажливими зі своєю дитиною.Варто знайти «золоту середину» в інтенсивності заохочення-покарання, захоплення-несхвалення.
2.Демонструйте свою незалежність.Дитина повинна зрозуміти, що самостійність і незалежність – великий приз, що присуджується самим наполегливим, працездатним і сміливим особистостям. Бути лідером, чи просто відрізнятися від інших – це чудово!
3.Не бійтеся подорожувати і змінювати обстановку.Нові враження і знайомства вчать не боятися новизни і невизначеності.
4.Воля вибору вчинків і рухів.Дозвольте дітям ризикувати і заряджатися при цьому корисною порцією адреналіну.
5.Забудьте слово «НІ».Максимально заохочуйте будь-яке рішення вашої дитини. Якщо їй призначено помилитися, то нехай вона дійсно це переживе й усвідомить свою помилку, виносячи з цієї ситуації певний позитивний досвід.
6.Будьте оптимістом.Навчіть дитину навіть у самих неприємних подіях або явищах бачити щось гарне і корисне.
7.Забезпечте вашу дитину великою кількістю матеріалів для творчості(пластиліном, папером, клеєм, фарбами, старими непотрібними речами і т.п.). Це допоможе розвинути в неї евристичне та інтуїтивне мислення.
8.Створюйте дитині ситуації, що кидають їй виклик.Це буде стимулювати її мислення, навчить шукати оптимальне рішення в екстремальних ситуаціях, відстоювати свою точку зору, розумно аргументуючи її.
9.Заохочуйте гіперактивність вашої дитини.Багато сильних світу цього в дитинстві були дуже активними. Навчіться не карати дитину за надлишок енергії, не гальмувати її пориви, а розумно керувати ними.10.Мрійте, фантазуйте і дійте разом із вашою дитиною.Пам’ятайте, що всі дорослі винаходи родом із дитячих фантазій.

Ви не в змозі поліпшити родину, де

ви народилися, зате ви можете допомогти

родині, у якій народився ваш син.

А. Ньюмен

Іноді трапляється так, що навіть у досить гармонійній сім’ї дитина буває недостатньо відвертою зі своїми батьками. Причин такому явищу вистачає: особливості характеру дитини, емоційна дистанція між батьками та дітьми, невідповідність особистих поглядів та переконань, страх бути незрозумілим або, навіть, покараним… Мабуть, у такій ситуації варто залучити до діалогу між батьками та дітьми психолога – незалежного посередника. Проте, слід зауважити, що така ініціатива має бути добровільною і виходити від самої дитини, а не від її батьків, особливо, якщо дитина – підліток. До мене часто звертаються підлітки (таємно від батьків), щоб поговорити про непорозуміння з дорослими. Мушу зазначити, що частенько такі непорозуміння трапляються через небажання дорослих піти на компроміс зі своєю дитиною, подивитися на світ її очима. Щоб запобігти таких непорозумінь, варто пам’ятати, що їх фундамент може бути закладеним ще у дитячому віці (до 7 років). Тому прислухайтесь до внутрішнього світу своєї дитини, і чим раніше ви це зробите, тим буде краще для всіх членів вашої родини. Можливо, це дитяче послання батькам, сформульоване психологом-посередником допоможе вам, шановні батьки, краще зрозуміти потреби, бажання та можливості вашої дитини.

Кiлькiсть переглядiв: 88

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.